Як перетворити супермаркет у центр сучасного мистецтва?

Незабаром у Львові відбудеться масштабна соціо-культурна подія #Anaidart. Акція обіцяє стати найяскравішою мистецькою подією зими. Справа в тому, що організатори вирішили на одну добу перетворити простір архаїчного універмагу “Магнус”, що знаходиться у самому сердці міста, на величезну галерею сучасного мистецтва: заплановано продемонструвати близько 500-та картин від 50-ти художників з усієї України, провезти благодійну фотосушку у приміщенні супермаркету “Рукавичка”, транслювати в холі добірки відеопоезії від престижних літературних фестивалів, провести оригінальні фешн-покази, де поруч з моделями демонструватимуть одяг популярні львів’янки, менеджери культури, журналістки та художниці. Кому належать ці ідеї і хто їх буде втілювати ?! Розповідають організатори події – Анаід Агаджанова, Валерія Радкевич та Вікторія Дикобраз.

- Анаід, фішкою більшості проектів, над якими ви працюєте, є незвичні локації – ми усі пам.ятаємо Urban Exploration Lviv Fest з Фабрикою повидла та таємничими просторами Львівського кіноцентру, чому тепер – універмаг/супермаркет ?

- Дійсно, життя складається таким чином що просто в галереях робити виставки мені не доводиться:)))). Я багато працювала в індустріальних об’єктах, ви правильно згадали наші урбанівські локації, проте коли якийсь напрямок розвивається і розповсюджується, мені як організатору набридає в ньому працювати і хочеться чогось нового. Ідея перетворити супермаркет та торговий центр на ореал сучасного мистецтва насправді не є радикально новою, в Європі подібні акції періодично трапляються, але зазвичай використовуються для перфомансів та інсталяцій. В мене ж завжди була впевненість, що мистецтво – це не обов’язково елітарне задоволення, доступне лише тим, хто в ньому розуміється. Мистецтво – це вміння бачити красу у простих, буденних або навпаки непередбачуваних місцях. Від цього ми і вивели гасло проекту “Мистецтву місце всюди!” В час коли триває війна і економічна криза дуже важливо вміти бачити позитив там, де навколо сірість і невпевненість у мабутньому.

- Валерія, Що для вас найвизначніше у проекті #anaidart ?

- У цьому проекті найвизначніша для мене його безпрецедентність. Його концепція змістовно описана у словах: «Мистецтву місце всюди». Це формулювання набуває для мене найбільш виразного значення у контексті закритості сучасного мистецтва. Воно закрите у галереях, музеях, арт-просторах. Мистецтва не існує там, де його можна зустріти випадково. Це значить, що необхідне спеціальне зусилля для того, аби з ним познайомитися. Розміщення творів у просторі найстаршого торгівельного центру у Львові звертає увагу на питання доречності мистецтва. Ми ще не вели діалог про це у такій формі.  Це – насправді унікальна подія.

- Вікторія, звідки ви прийшли в #AnaidArt? Чи доводилося раніше працювати зі схожими проектами?

- Останні чотири роки працювала в літературному менеджменті. З організацією «Література.РВ» нам вдалося провести понад 70 подій масштабу від 30 до 600 глядачів в Рівному, Луцьку, Тернополі, Львові, Києві. Варто лиш згадати презентацію роману «Жорстоке небо» Макса Кідрука у Міжнародному аеропорті «Львів», на яку зібрали понад 200 людей – феєрично було. І це безліч форматів, різнорангові літератори, видавці, ілюстратори. Левову частку досвіду дала цьогорічна робота на Форумі видавців у ролі виконавчого директора, попередній досвід організації туру з презентаціями власної артзбірки, etc. Правда, в #anaidart я б із радістю була і просто-дизайнером. Але це карма, певно – не залишатися осторонь :).

- Анаід, останнім часом у ваших проектах задіяно багато менеджерів з різних галузей і різних міст, ви активно проводите лекції про організацію. Розкажіть детальніше про свої враження про нове покоління артменеджерів (так найближча лекція відбудеться в галереї ЛНАМ в цю п’ятницю о 17.00).

Я би сформулювала питання по-іншому: чи бачу я зміни в суспільстві. Бо я їх бачу. Якщо порівняти кількість незалежних різного масштабу ініціатив пов’язаних з волонтерством, мистецтвом, освітою в Україні навіть за останній рік – це шалена кількість! Вони не завжди гарно реалізовані, часто дублюють одна одну, але це колосальна кількість людей, які мають абсолютно незалежне мислення, які вірять в себе, які народжують ідеї і рухаються дуже твердими кроками до своїх цілей. І це насправді стосується не тільки культури. Бум в розвитку ІТ, розвиток малого та середнього бізнесу – усі ці молодіжні бренди одягу, ресторани, кафе, коворкінги…. І ми вже не можемо сказати, що це 10 чи 20% населення країни. Люди змінюється, змінюються реалії, молодь вчиться будувати там, де є засилля корупції і совкових стереотипів, долаючи ці перешкоди наперекір, вибодовуючи власні методи. Власне, щоб далеко не ходити, я на своєму досвіді не пам’ятаю жодного випадку, коли супермаркет ставав меценатом сучасного мистецтва. Наші спонсори та партнери “Магнус” та підприємство Львів-Холод (зокрема супермаркет Рукавичка) поводяться  прогресивно і лояльно, що іноді, коли мені приходять чергові занадто сміливіідеї, я боюсь їх пропонувати, бо вони дійсно їх можуть підтримати)))). А про лекції – так, до мене дуже часто звертаються колеги і знайомі за порадою як зробити концерт групи, чи організувати виставу, etc. …І з часом я створила певну схему, за якою все це працює. Наразі є прекрасна тенденція залучати до навчального процесу ВУЗів молодих спеціалістів, створюються бізнес-школи, фото або дизайнерські курси, проводяться лекції про історію мистецтва. Мені приємно бути частиною цього процесу, я знаю що все про що я розказую на так званих заняттях – це суто практичні поради, які легко застосувати не тільки в культурному менеджменті, а й будь-якому проекті різних галузей.

- Валерія, Чому ви займаєтесь саме арт-менеджментом?

- Насправді, все, що я чую, бачу, відчуваю та думаю щодня так чи інакше вкладається у площину менеджменту мистецтв. Спостерігаючи глобальні мистецькі процеси, я відчуваю, що чиясь рука спрямовує це все в одне русло, задає йому вектор розвитку. Звичайно, я не можу стверджувати, що всі процеси на арт-ринку – штучні. Проте, що стосується саме культурного менеджменту – тут нічого не пускається у вільне плавання. Менеджмент мистецтв не просто допомагає мені орієнтуватися у мистецтві – це мій шифр, яким я позначаю своє світобачення, своїх колег та партнерів. Кураторські проекти – це теж мистецтво. Ми всі потребуємо його у тій чи іншій формі.

- Анаід, давайте вернемось до події 12-го грудня. Розкажіть детальніше, що нас очікує?

Давайте почнемо з того, що лише один день в абсолютно відкритому доступі будь-хто зможе переглянути біля 50-ти найрізноманітніших експозицій живопису, графіки, ілюстації та дизайну від молодих українських авторів. Ми багато кого запрошували, особлива гордість – це функція відкриття талантів: експозиція Студії Христини Вергринюк (м. Чернівці), роботи випускників Школи ілюстрації Аліси Грейс зі Львова та Одеси, колекція брендбуків учнів Creative school м. Львів. Дуже приємно те, що величезна кількість робіт буде від студентів та випускників львівських мистецьких вузів – це дійсно дуже талановиті художники, з неординарним мисленням і дуже глибокими роботами. Також увагу варто звернути на екпозиції наших гостей з столиці: Надія Антонець (експозиція “Рослинні аватарки” – портрети відомих сучасників зроблені з рослин, спецій та інших незвичних матеріалів), надзвичайна експозиція жіночих портретів від Катерини Білетіної та дуже багато інших.

Звісно ж ми не обійшлись без акцій, в яких взяти участь зможуть наші гості та відвідувачі універмагу. Ми оголосили благодійну фотосушку. Ідея дуже проста: через весь простір супермаркету будуть натягнуті мотузки, на які можно буде вішати свої фотографії з побажаннями, тематичних обмежень – жодних. Це можуть бути ваші портрети, селфі, гарні пейзажі чи фото тварин – будь-що. Кожен, хто хоче повісити фотографію – мусить зробити внесок в спеціальну скриньку: будь-якого розміру. На зібрані кошти ми придбаємо фрукти та речі, яких потребують вихованці Винниківської школи-інтернату №9 для дітей хворих на туберкульоз. Також буде облаштований стенд, де можно буде придбати поштівки з авторськими малюнками від усіх наших учасників – усі гроші з продажу ми додамо до зібраних у скиньку.

- Вікторія, ви як людина дотична найбільше до літератури і зокрема поезії, напевно, особливо очікуєте майбутній показ…

- Оскільки динамічність торгового центру не надає можливості заповнити розділ кіно повнометражними фільмами, ми пропонуємо глядачам короткометражки та відеопоезію. Зокрема у розділі “кіно” візьмуть участь наші колеги з Києва – фестиваль відеопоезії “CYCLOP” на чолі з культурменеджером Поліною Городиською. Однозначно, будуть представлені найкращі роботи, що подавалися на конкурс фестивалю у минулі роки, а також буквально “ще гарячі” роботи фіналістів 2015 року.
Відео плануємо запустити у безперервну трансляцію у одному із прохідних приміщень Магнуса. Але окрім відеопоезії, ми покажемо ще добірку сюжетів від Громадське.Культура – на мою думку, це ідейні лідери нашого медійного простору, і показ їх роликів дозволить абсолютно пересічним відвідувачам дізнатись багато цікавого про культурний процес всієї країни. Серед персоналій у цих відео буде і багато наших художників.

- А  фешн частини, вона очевидно буде не менш різноманітною і оригінальною ?

- (колективна відповідь) Буде три покази – вони дуже різні, але цілком відображають тренди часу в який ми живемо. Перший – це показ зимової колекції від Майтерні містерій:  він відбуватиметься у їхньому салоні (4й поверх, Магнус). Це колекці сакрального одягу – льон, ручна аутентична вишивка на фоні сучасного петриківського розпису від студії Христі Венгринюк (до речі, ця експозиція у вересні демонструвалася у Парижі), окрім професійних моделей одяг демонструватимуть наші художниці. Другий показ – це дуже молодий бренд з Києва – UrbiEssentia. Ми залучили до показу дівчат з Громадське.Львів – на нашу думку вони як сучасні, креативні особистості, що живуть дуже інтенсивним життям, якнайкраще відображають концепцію цієї колекції. Ну і третій показ був нашою мрією ще з початку літа, це дизайнерські сукні від Аліни Гаєвої та Алли Рибіцької з Дніпропетровська. Родзинка цих моделей – те, що сюжети з картин Аліни стали принтами на сукнях Алли, це дуже естетично, привабливо і вишукано. Демонструватимуть ці сукні Оксана Козакевич (зірка Львівського театру ім. Леся Курбаса, Оксана Наконечна – успішний івент-менеджер, адміністратор Парку Культури), серед наших моделей буде ще багато прекрасних льв’янок, але не будемо розкривати усі секрети одразу.

- Ну і останнє питання до Валерії – як ви оцінюєте перспективи співпраці культурного сектору з бізнес структурами?

- На наших теренах культура (справжня культура, не пропаганда) ніколи не була привабливим предметом інвестицій. Про мистецтво у цьому контексті можна навіть не згадувати. Останнім часом ситуація почала набувати протилежних форм. Неординарні рішення, пошук оригінальних шляхів у рекламі та промоції – це те що може дати мистецтво – бізнесу.  #anaidart – вдається показати як це працює. Це означає, що підприємство бачить перспективу прибутку в культурному проекті. Лише насправді далекоглядному, грамотному бізнес у притаманні такі ризиковані, на перший погляд, рішення. Тому думаю, ця подія стане своєрідним сигналом для підприємців звернути увагу на стратегії та засоби свого розвитку, а у митців – цілком ймовірно – з’являться нові можливості до співпраці і самореалізації.